ВЕСЁЛЫЕ КАРТIНКI IЗ ЖIЗНI ПАРТIЗАНОВ

Источник материала:

Весёлые картiнкi iз жiзнi партiзанов
Фантастичний супер-бойовик (отрывок)



http://www.belgazeta.by/20071015.41/340124881

2017 рiк. В Росii оп’ять iде толi революцiя, толi цивiльна вiйна.

Землянка, вирита поруч з прикалапком мiсцевого пасiчника дядька Баннi. Трохи подалi солдати танцюють Лябуш. Грае «Ти мiй». Гудять бджоли, корови мугикають чи то Марсельезу, чи то Макарену. За письмовим столом сидить командир отряду, старий партiзан Хедавей. Вiн одягнутий в старi бруднi трусняки червоного колiру. На головi в командира чорна шапочка типу «петушок» з зiркою на лобi. Входить права рука старого партiзана - партiзан товариш Кулiо.

- Здоров’я бажаю, товаришу Хедавей!

- Здорово, синку. З гарними вiстями чи так?

- З гарними, товаришу Хедавей! Нашi взялi трамвайне депо i кiоск iз кiтайськими компакт-дисками.

- Ето харашо. Компакт-дискi кiтайських товаришiв нiчiм не хуже компакт-касетiв бiлогваpдiйцiв.

Неожиданно входить дембель молдаванской нацiональностi по iменi Рома. В руках у Роми якийсь коробок.

- Товаришу командир, разрешiте доложить! - бойко звертаеться Рома до старого партiзана Хедавея.

- Клади! Шо це, Рома? - здивовано питае старий партiзан Хедавей.

- Набор мельхiоровой посуди, товариш командир, - гордо ответствуе Рома. На його лицi заметнi слiди дикое мужское радостi.

- Тю, а де ти взяв? - в розмову вступае партiзан товариш Кулiо.

- Вот, спiз…л у белогвардейцев - в хазяйстве прiгодiтца, - невозмутiмо вiдповiдае Рома.

- А е… твою! - здивування на обличчi товариша Кулiо змiнюеться гнiвом. - Я тебе за чiм посилав, малдаван ти йоб…й?

- За язиком, - сумно похнюпивши голову, вiдповiдае Рома.

- Iменно, придурок ти недоношаний! За язиком, а не брудну посуду в бiлогвардейцiв пiз…ть!

Партiзан Кулiо хватае коробок з посудою, пiднiмае його i опускае на голову тупого малдавана. Рома ображено виходить.

Cтарий партiзан Хедавей вiдкладуе в сторону жовтневий нумер «Космо».

- I всьо-таки мне «Космопол» нравиться больше, чем Playboy. В нем больше жiзнi как-то.

- Зато там голих бл…й мало, - озиваеться тов. Кулiо, який вже давно сидить в кутку землянки на товчку i пердить на весь фронт.

- Товаришу Хедавей, танки йдуть! - в землянку вриваеться сержант Буратiно Папокарлович Майорович-Аполонов.

Cтарий партiзан Хедавей пiдриваеться i заходиться керувати:

- Кулiо, на амбразури! Партiзани, в бой!

Товариш Кулiо прожогом вискакуе з землянки.

Майорович-Аполонов чомусь не к месту каже:

- Я, между прочiм, рiдний кум Курта Кобейна!

Товариш Кулiо швидко пiдбiгае до новенького блискучого броневика з двома дiрками на радiаторi вместо емблеми, бiкае пейджером i плюхаеться сракою в броньоване залiзне сидiння. Мабуть, воно ще й жорстке, бо товариш Кулiо почiнае ругатися поганими словами. На боцi в броневiка написано гвоздьом «Вiктор Цой жив» i намальована червона зiрка з трьома концями - символ чи то комунiстiв, чи то «Мерседеса». Броньовик з трiскотом зриваеться з мiсця.

Лесь Подеревянский